?

Log in

No account? Create an account

entry

вересень. 16-е, 2015 | 11:41 am



екзальтація осені –
барви
сурми
від ранкової сутри в повітрі –
дзвін
світ влаштований просто
і гарно і мудро
лиш не знати для кого
призначений він

світ влаштований брудно жорстоко і тупо
світ зі світла постав
і у світлі згора
у присутності свідків і божого духу
світ – це тільки цвітіння і тліну пора
світ – не місце а час
світ – не щастя а метод
світ – це свято пітьми в елетричних полях
світ – дурних хромосом безконечна вендета
і вибагливі "па" неіснуючих "я"


екзистенція тіней –
сяйво
морок
лінеарність ліан – торжество геометра
їхні хащі для нас вже цілком прозорі
ми – за обрієм ока
ми – за видимим спектром

Посилання | Прокоментувати |

(без теми)

вересень. 2-е, 2015 | 11:43 am

суфікси

очки – вишеньки
щічки – яблучка
кажуть – лишенько
кажуть – щастячко
впало літечко –
біла випічка
грались діточки
рвались ниточки
небо падало
абрикосами
не ходіть ви там
діти босими
не плетіть ви там
хитрі ниточки
поки світ стоїть
наче виточки
поки жар з небес
наче патока
поки вишеньки
поки яблука

Посилання | Прокоментувати |

minority report

липень. 28-е, 2015 | 08:54 pm



життя – це така інерція
синдром найпростіших рухів
існують і інші версії
та я їх уже не слухаю

на відстані подиху дотику
серця завмирають ніяково
життя – нелегкий наркотик
крутіший ніж "сходи якова"

життя – це важка диверсія
екстракція тіла з духу
існують і інші версії
та я їх також не слухаю

на відстані подиху дотику –
шовковиця слина вигини
і рухів простих мелодика
немов растаманські вигони

у пахощах ягід і спецій
життя – нереальна пруха
існують і інші версії
та я вже нікого не слухаю

Посилання | Прокоментувати |

top 2015

липень. 24-е, 2015 | 01:41 pm



і цього року знов – ані кіна порядного ні книжки
ані навіть якогось нового prodigy
всі нормальні бренди – на секонді зі знижкою
все нормальне інді – по гаражних розпродажах
а тому ми самі монтуємо найвдаліші кадри –
ранок-ніч-море надвечір'я-трава-пахощі
найкращий сценарій – мантри наших мандрів
від ахую до любові й від любові до ахую
найкращі актори – тіні на другому плані
як вони танцюють! яка в них пластика!
так у небі зорі чудернацькі плавають
так у хвилях риби нереальні лащаться
наші ритми заводять цикад і лиликів
наші барви – поза видимим спектром
ажіотаж на біржі взаємних милостей
взаємозалежність як у тоталітарній секті
отакий хендмейд – у чотири руки синкопами
отакий самвидав – без цензури коректи реклами
ми самі собі – найкращий фільм і книжка року
і саундтрек the best – пісня понад піснями

Посилання | Прокоментувати |

myself

липень. 18-е, 2015 | 11:24 am



життя подбає про себе саме
і смерть подбає про себе сама
премудрість ця не дивує мене
а все ж вона нереально страшна
бо я й народився не з волі сам
бо я і помру не із власних сил
а богові все – божа роса
хоч в нього нічого ніхто й не просив

а він намутив же тут купу справ
а він запустив серіал життів
і розум його очевидно спав
чи може він так по-дурному схотів
зробив собі забавку чорт старий
моліться – втирає – я господь ваш бог
старий відвали попустись і згинь
тут вже і без тебе безмірно турбот

тут все вже давно самотоком тече
тут всім вже давно й остаточно кінець
ніщо вже нехай тут тебе не пече
хай хто ти – хай навіть і бог наш отець
до тебе претензій у мене нема
і пофіг оце твоє "аз воздам"
хай смерть вже подбає про себе сама
а я вже подбаю про себе сам

Посилання | Прокоментувати |

заповітная

липень. 17-е, 2015 | 02:59 pm



я залишу в спадок
сновидінь десяток
напружена акція
секс під стафом
збережеш як захочеш
собі на згадку
десь в закапелку старої шафи
а поки тут вітер
хмар отари
жене то на північ
а то на захід
літо пускає єгипетські кари
і генерує таємні знаки
і рецитує сни незникомі
і переписує вірші всує
літо по собі залишить кому
десь на стіні її намалює..

а за комою - слово
за словом - думка
за думкою - пристрасть глуха і чиста
наче іскри горять уночі поцілунки
наче в калейдоскопі сипляться числа
я залишу в спадок
сновидінь десяток
ну і може ще кілька листків гербарних
ну а поки що тут отаке всіляке
переважно смертельне
переважно гарне

Посилання | Прокоментувати |

інтеркурвастелар

червень. 30-е, 2015 | 01:18 pm



не любити реальніть – то справа приватна
хоч реальність приблизно подібна у всіх
лиш здається вона не цілком адекватна –
сміху вартий цей світ
та не варт його сміх

і тому я сміюсь наче птах-пересмішник
не ламаючи звук
не тамуючи сліз
сміх і сльози – цей шлюб актуальний довічно
доплюсовуєм сіль
мінусуємо злість

з листя крапле роса
а листки – наче мушлі
хтось напевно живе там
і бачить усіх
й продукує реальності просто поштучно
і пускає сльозу
й піднімає на сміх

Посилання | Прокоментувати {1} |

анамнезія

червень. 27-е, 2015 | 01:07 am



іноді я капітулюю
хоч кажуть що відчай – найбільший гріх
іноді я молюся всує
бо не за себе а за усіх

часто буває я забуваю:
світу нема
світ – у мені
сам собі я – небо безкрає
сам собі – дощ
сам собі – сніг

сам собі сам
все і нічого
розкіш і біль
смуток і сміх
сам собі бог і відсутність бога
сам собі – всі
і втеча від всіх

іноді все ж капітулюю
втома й зневіра – також в мені
сам же до себе і молюся всує:
дай мені спокій
ну або ні..

дай мені
дай мені
дай мені спокій
ну або ні
ну або ні

Посилання | Прокоментувати |

sarajevo

червень. 1-е, 2015 | 03:59 pm



сто років горить за сараєм сараєво
сто доль за стодолою ріжуться в смерть
перекрили діру поміж пеклом і раєм ми
наша чаша терпіння наповнена вщерть

ми б пустилися берега в небі безкраєму
ми зависли б від смислу на волосок
але неподалік догорає сараєво
а над ним –
наше небо і ветхий місток

а над ним –
наше сонце і зорі і яхве
а над ним –
наша шамбала і шаолінь
а над ним ще до всього –
два верхніх плацкартних
і підірване ян
і відірване інь

Посилання | Прокоментувати {1} |

transpoint

травень. 29-е, 2015 | 11:59 am



"наступна зупинка –
зупинка серця
готуйтесь до виходу
не залишайте речей!"
чесність – найбільша чеснота смерті
не надурила ж нікого іще
вона і не зрадить і не покине
не скаже що ти її не вартий
жорстокість її – це жорстокість дитини
яка повірила в гру за правилами
надія на неї ніколи не гасне:
от прийде сестричка і все розрулить
хай легковажна
нехай невчасна
зате простодушна мов пісня зозулі
не з'їде з теми
закриє гештальти
і відведе тебе додому
не буде більше жодних фальстартів
не буде болю не буде втоми
нічого не буде –
і в цьому мудрість
і в цьому радість спокійна тиха
вона не покине вона не обдурить
"залиште речі
готуйтесь до виходу!"

Посилання | Прокоментувати |