?

Log in

No account? Create an account

метаметалургія

« previous entry | next entry »
травень. 14-е, 2015 | 10:56 am



ми – крапельки ртуті на рівному полі
на сірій безмірній пустій площині
рухливі прудкі досконалі і голі
котитись навчились а жити – ще ні
щенячі забави щоночі щоднини
тваринна захланність звірячий запал
хоч крапелька кожна – це майже людина
і світло тремтливе відлите в метал
але проступають пророцтва забуті
і стеляться світом зневіра і страх
а ми розтікаємось краплями ртуті
по мінних..
по мінних..
по мінних полях

Посилання | Прокоментувати |

Comments {2}

Сергей Шоргин

(без теми)

from: stran_nik
date: травень. 28-е, 2015 07:59 am (UTC)
Посилання

Метаметаллургия

Мы капельки ртути, простые такие,
средь ровного поля, безмерности лет, -
шальные, благие, босые, нагие,
катиться умеем, а жить - ещё нет.
Ночами и днями - щенячьи проказы,
животная жадность, звериный запал,
хоть капли - как люди, пускай и безглазы,
как свет неспокойный, отлитый в металл.
Но вот проступают пророчества жутью,
и страх всё сильнее, уныние - злей,
а мы растекаемся мелкою ртутью
средь минных...
средь минных...
средь минных полей.

Відповісти | Гілка

Юрий Лифшиц

(без теми)

from: yurij_lifshits
date: грудень. 19-е, 2015 09:54 pm (UTC)
Посилання

Метаметаллургия

мы — капельки ртути на ровной долине
на сером безмерном пространстве пустом
стремительны голы шустры и отныне
катиться мы можем а жить не живем

щенячьи забавы ночами и днями
животная жадность звериная злость
хоть капли как люди и робкое пламя
тех шариков тусклых в металл отлилось

но страх и тоска в нарастающей смуте
из древних пророчеств являются нам
и мы растекаемся каплями ртути
по минным...
по минным...
по минным полям

22-23 ноября 2015

Відповісти | Гілка