izdryk_y (izdryk_y) wrote,
izdryk_y
izdryk_y

лівий демарш



коли випадає із рук мундштук
і гасне сира папіроса
і раптом чужим виявляється друг
у відчай тупий не впадай –
згадай як росте крізь тіло бамбук..
як йдеться по згарищу босим..
як очі скляніють в володаря мух..
як душить в легенях вода..

дай світові шанс приглушити шансон
вділи йому крихту довіри
знайди милосердя бодай же на квант
для всіх нерозумних і злих
урешті життя – тільки сон тільки сон
де право прокинутись – віра
а ти в ньому – міра а ще – емігрант
то спи і молися за всіх

і логіки в сні надарма не шукай
і не відміряй хвилини
згадай же про кисень про трави про мед
і ту що без просвітку жде
обіцяно було утрачений рай
і найпослідущій людині
поглянь скільки добрих довкола прикмет
про вічні “ніколи” й “ніде”

бери свій мундштук і сурми у сурму
демарш безрозсудно веселий
хай сонячним буде латунний твій звук
хай світло пронизує тло
прости вже нарешті володарю мук
безрадісну цю каруселю
коханій потрібне тепло твоїх рук
то станься нарешті теплом
Tags: #іздрик, вірші, поезія, текст-і-візія
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

  • 0 comments