?

Log in

No account? Create an account

моноліт

« previous entry | next entry »
лютий. 1-е, 2015 | 12:38 pm



я літаю не так як птахи
як літак чи метелики-мухи
я лечу бо у світі можливостей можна усе
тут-буття — пропозиція шансів й ілюзія духу
кожен шанс – ніби транс
кожен шанс це по суті – essai

паралельні світи напаковані в простір так щільно
що космічна пітьма – непроглядно густий моноліт
бути всюди й ніде
вибираючи місце довільно
це – природно і просто
бо в точку спресовано світ

порожнеча – омана:
пустот у природі немає
як немає природи а є лише сума хотінь
роззирнувшись довкола
побачиш невидиму майю
тінь від бога й свою неприкаяну тінь

все що може відбутись
збувається рано чи пізно
поміж «буде» й «булó» не проляже й найтонший шов
я крізь себе лечу
і політ мій тотально наскрізний
бачить бог
я – єдине всевладне й повсюдне «ніщо»

і немає в мені ані пропусків ані прогалин
я – свята простота
а чи радше – свята пустота..

та живе в мені небо
й допоки воно ще не впало
я приречено вірю
що можу літати як птах

Посилання | Прокоментувати |

Comments {0}