?

Log in

No account? Create an account

цзе чжуан

серпень. 22-е, 2014 | 12:26 pm



а буває що день – як продовження ночі кошмарів
хоч і світло і люди і речі – усе як завжди
тільки сам ти прозорий і млявий неначе примара
і ховається дійсність в прошарках блідої слюди
і хитається дійство сюжетне під тиском безумства
і абсурд мов ефір проникає в тканину подій
ніби все як завжди тільки холодно в серці і пусто
кожен рух твій і слово – зі змієм лукавим двобій
все в десниці його – вже й десну перейшли легіони
й розпадається світ що постав на пісках протиріч
треба вийти із сутінків так як виходять з полону
і покинути день цей прокинувшись просто у ніч
ніч – початок всього коли там лише дух над пустелями
сотвори собі небо і землю й себе сотвори –
оживеш і прокинешся вдома у власній постелі
і відновиться день і співатиме сонце згори

Посилання | Прокоментувати |

postscript

серпень. 22-е, 2014 | 03:19 pm



зцілюєш словом і словом вбиваєш
пестиш словами і б'єш навідмаш
слово приховує і викриває
слово – реальність і слово – міраж

все що не назване – те не існує
все що означене – є і живе
можна словами бавитись всує
можна зіпсути все нанівець

можна весь світ переконструювати
тільки не варт він словесних потуг
на кладовищі лексем пиздуватих
я обираю святу німоту

Посилання | Прокоментувати |