?

Log in

No account? Create an account

reGrechuta

травень. 29-е, 2014 | 08:19 am

reGrechuta

а довкола зливи і грози
і ясні електричні ночі
я люблю цей запах наркозу
він леткий і як ти жіночний

а довкола співи і танці
карнавали без сну і зупинки
мандаринки і помаранчі
помаранчі і мандаринки

а довкола бізнес і війни
але ми в крейдяному колі
погляд в тебе меланхолійний
звідки в тебе ця меланхолія?

бо ж у коло вписано око
а за колом – ще видноколо
мої вірші вкрай неглибокі
це як крихти з чужого столу

ми такі присмеркові коханці
пів-на-пів чоловіка і жінки
мандаринки і помаранчі
помаранчі і мандаринки

все довкола – ризик і шанси
все у колі – спокій і тиша
я пишу про твої дисонанси
ти мої асонанси колишеш

ми у колі наче у трансі
ми на стóлі як половинки
мандаринки і помаранчі
помаранчі і мандаринки

Посилання | Прокоментувати |

passenger

травень. 29-е, 2014 | 02:30 pm

passenger

тієї тебе що я знаю насправді немає
і той я котрого ти знаєш відсутній теж
ці двоє вже маніпулюють собою навзаєм
а ми так реально не знаємо й власних меж

відлунює бронза годинників кинутих часом
відблискує срібло надщерблених часом дзеркал
це – все що складає наш іконостас і
це – все що рождає думок та емоцій шквал

це все що підтримує балки найвищих інстинктів
а отже з тобою ми всього лиш – світло і дзвін
ми – вписане маркером слово в старому репринті
те слово – «любов» і його не торкається тлін

на вдиху і видиху ловимо дим поцілунку
на пульсі й зітханні возводимо пристрасті дім
нас просто нема: ми – лише елемент візерунку
в химерному просторі недобудованих стін

Посилання | Прокоментувати {2} |