March 13th, 2014

no image

історія

історія



знаєш коли все це скінчиться ми мало що зможем згадати
а про те як було говоритимуть мемуаристи
називаючи імена топоніми точні цифри дати
і усе звучатиме трохи тривожно і урочисто

а кожен із нас пам'ятатиме тільки дрібниці –
іскріння на кінчиках пальців петлі опіки
хай буде що буде бо зірка уже в криниці
і відблиск її непомітно змінює строфіку

хай буде як буде хай збудеться воля моя
на тихе іскріння і ніжність цілком незужиту
і на амнезію де зникнемо ти і я
де будемо разом і довго і гарно жити
no image

лексика війни

лексика війни


так так так нестерпимо
житття пролітає зовсім не мимо
скидає з копит прошиває навиліт
проникає у серце у мозок у кров
так так так це скорботно
і – назавждм і – безповоротно
і до «любові» знову римується «кров»
і згадуєш знову
що в цій війні
найважливіше слово – «ні»
і додається до істин простих —
виригане «прости»
no image

патріотизм

патріотизм


а поїзд нічний – як ворота у другу суботу
вони не нові але я на них щиро молюсь
у мене тут друзі у мене тут дім і робота
у мене тут – все і у цьому суботня і радісна суть
а кожна субота – як сходинка щабелів якова
і день як можливість нової свободи росте
і дим від свободи лишає гіркий післясмак але
в тунелі з'являється світло й вмикається небо просте
я щиро молюсь на свої не нові ворота
хоч пульс мій на стиках кидає в глухі судоми
субота – не річка у неї і вдруге входиш
коли зупиняється поїзд на станції «вдома»