?

Log in

No account? Create an account

сапери

грудень. 26-е, 2013 | 01:19 am

сапери


бо мінні поля пролягають під серцем
бо курси обмінні – обманні а ще
ці димні завіси підроблених спецій –
розваги спецслужб як обріз під плащем
розмиті дощами обидві півкулі
розбиті до щему дороги думок –
усе – усередині ніби в намулі
і муляє кожен невпевнений крок
бо – мінні поля
бо – загроза атаки
бо метеорологи крешуть шторми
і брешуть в душі знавіснілі собаки
і лячно дізнатись: це ми? чи не ми?
і боязно йти бо поля заміновано
й страшно не йти під прицілом думок
під серцем за серцем багато приховано
а в серці – то амок то віщий дамокл
ми вийдемо з себе і буде амністія
увійдемо знову і станеться день
себе розмінуємо просто на місці
і вибухне в серці впольований дзен

Посилання | Прокоментувати |

so what?

грудень. 26-е, 2013 | 12:36 pm

коники

Посилання | Прокоментувати |

dead point

грудень. 26-е, 2013 | 03:55 pm

dead point


геометрія світла проста
геометрія темряви – темна
не стрибай надаремно з моста
і угору не рвись надаремно
відчиняєш ти вікна щодня
закриваєш ти очі щоночі..
бог насправді нічого не знав
бог насправді нічого не хоче
то не знай же нічого і ти
і не прагни нічого хотіти
бо немає куди тобі йти
і немає до чого летіти
афектований фактами дня
поневолений фантомом ночі
не впізнаєш ні власного «я»
ні того кому кажеш «отче»
та дійдеш-долетиш будь-куди
розчинившись в собі непомітно..

це так просто як склянка води
як проста геометря світла

Посилання | Прокоментувати |

сопромат

грудень. 26-е, 2013 | 10:46 pm

сопромат


я вірю у силу і в астенію
я вірю у твердість і вірю у гнучкість
я мало що знаю і мало що вмію
та певен що нас вже ніщо не розлучить
хоч кажуть кохання триває три роки
і кажуть що пристрасть за ніч вигорає
та нам ні до чого ці марні уроки
бо ми ще вчимося у себе навзаєм
бо ми ще дивуємось кожному слову
і ніжність досліджуєм факультативно
ми зáвжди незрілі завжди не готові
це дивно і гарно це гарно і дивно
а разом ми сильні і астенічні
і часом гнучкі а часами – камінні
і кожна хвилина для нас ніби вічність
коли ми не разом коли ми мов тіні
і кожна хвилина для нас ніби глина
коли ми – ліпнина єдиного літа
і так нам безумно бездумно дитинно
немов у господньому «будьте як діти»..
..а навіть коли бути сильним несила
ми гнулись та не прогинались без міри
і ми несміливими бути не сміли
бо є в нас кохання і трошечки віри

Посилання | Прокоментувати {3} |