October 25th, 2013

no image

pionnier

pionnier


твій вогник у чаті то квітне то гасне
моя запальничка викрешує іскри
у нас тільки сонце без сумніву власне
все решта вирішує випадок злісний
все решта диктують якісь божевільні
якісь непритомні і неадекватні
із ними в нас зовсім нічого спільного
в них душі томатні і голови ватні
та їхні проблеми – на кожному кроці
а їхні мармизи у кожнім вікні
їм затишно мабуть так жити у мороці
і їхній це вибір – то чом би й ні?
та світло для нас – це потреба і звичка
і ми піднімаємо світ цей на сміх
твій вогник у чаті й моя запальничка
і сонце приватне – хай світять для всіх
no image

конвенція

конвенція


можна відчути більше аніж сказати
можна сказати більше ніж зрозуміти
можна зламати всі дев'ять печатей
і залишатися далі майже як діти

можна подумати так аби тіло хотіло
можна зробити все так ніби тіла немає
можна самому собі молитися сміло
можна послухати господа того що скраю

можна сховати себе у западинах ока
можна сховати тебе в найлюднішому місці
можна читати щоденники мертвих пророків
можна майбутнє собі майструвати щомісяця

можна нам майже усе і практично задарма
дев'ять печатей за нами лежать непридатні
ми вибираємо те що напевно не марне:
ми мовчимо й посміхаємось – цього достатньо