?

Log in

No account? Create an account

синдром

жовтень. 16-е, 2013 | 09:57 am

синдром


в абетці моїй стало більше літер
у тижні моєму – менше днів
приходиш як сонце зникаєш як вітер
і я не встигаю всього що хотів
і я не встигаю вловити сказати
і я вистигаю як кинутий жар
кому ти? чому ти? котра ти? яка ти?
для чого тобі мій вчорашній буквар?
ти числа мої очищаєш від значень
ти ноти мої вимиваєш дощем
тебе я не знаю не чую не бачу
а лиш відчуваю як внутрішній щем
тривожна і вперта
свавільна і дика
болотяні трави – то сестри твої
при тобі я чуюся не чоловіком
а краєм дороги чи краєм землі
чекаю на милість чигаю на здобич
черкаючи строфи і сірники
я можу хотіти усе що ти зробиш
а можу зробити усе навпаки
я сам вже не знаю що можу і хочу
і скільки усе потриває іще
і тільки так гостро щодня і щоночі
тебе відчуваю як внутрішній щем

Посилання | Прокоментувати |