September 8th, 2013

no image

calling

calling


ліміт півгодини а далі – край
ліміт півгодини і – тиша
і – хочеш живи а хоч помирай
нікого це не розколише
ліміт півгодини як митний ліміт
де понад норму ні грама
вмісти все життя своє цілий свій світ
у цю півгодинну програму
тут тисяча і вісімсот секунд
секунда чи дві на слово
не перепризначить ніякий суд
нічого понаднормово
що хочеш кажи а хочеш – мовчи
і слухай як слухавка дихає
як хекає хронос уверх біжучи
як плаче кохана тихо
як грізно шумить цифровий океан
безжалісний мов нострадамус
як бахкає бог у глухий барабан
як б'ються серця у паузах
секунда на сміх секунда на гріх
на цілу любов – хвилини
я вщент розтрощив би якби лише міг
усю хронотопну машину
та час витікає а я все терплю
прокрустовий вимір мантри:
секунда – «цілую»
секунда – «люблю»
секунда – «я буду завтр...»
no image

drink me

drink me

«Ти хочеш сказати, що менше чаю вона не хоче, втрутився Капелюшник,
адже випити більше, ніж нічого, дуже просто».
Alice in Wonderland



осіннє безумство розлито в повітрі
немов по новій скатертині чай
та відчай нічого не вартий – повір мені
як дійдеш до краю – ступай за край
це тільки здається – впадеш розіб'єшся
це тільки здається що дно кам'яне
допоки летітимеш гратиме месса
а маса зникатиме і промине
а видиме дно – це поверхня озерна
вчорашніх і позавчорашніх сліз
хоч деякі з них впали в землю зернами
і сталося поле і виріс ліс..
минуле минуло – забудь відірвися
прийдешнє прийде але ми летимо
лиш не оглядайся і вниз не дивися
прорвемось за обрій проб'ємось крізь дно
нехай божеволіють ті що бояться
шаліють дуріють звихаються – хай
ми ж маємо все що потрібно для щастя
і скатерку чисту і свіжий чай