May 18th, 2013

no image

колискова для повні

колискова для повні


місяць – не сир не монета не орден
місяць – на хмарі скаженій намордник
ордер на гостросюжетні страхіття
морда мордерця проорана віспою
місце де тісто безсоння місять
сонце кошмарів – от що таке місяць
місяць над містом – ознака тривоги
лізе у сни велеока стонога
світить у вікна котиться з даху
віттям дерев переможно вимахує
хуй його знає що за планета
точно не сирна і не монетна
просто сирий згусток латентний
весь на понтах та без патенту
місяце місяце йшов би ти мимо
будь собі сам хоч на грам пілігримом
звалюй пошвидше згинь поза очі
і – надобраніч!
і – глупої ночі!
no image

paint point

paint point


твоя епідерма нервова тендітна
пахне мені акварельним папером
ти проростала в мені впродовж квітня
щоби розквітнути білим тепер аж
перли крохмальні крапельки поту
і алергічне почервоніння
так достеменно й не знаю хто ти
дожити б до червня твоєю тінню
сліпий як гомер і глухий як бехтовен
при тобі я завше німим менестрелем
лиш пензлик просякнутий соком медовим
малює на шкірі твоїй акварелі
no image

прикмета мети

прикмета мети


муха втрапляє в ілюзію двох паралельних дзеркал
і хоча навстіж відкрито і вікна і двері
б'ється фасетковим оком до скла і впадає в шал
прагне влетіти отак у чарівні печери
просто влетіти крізь скло у чарівні печери

безконечний тунель вогнів що поміж двох свічад –
це обман безумовний для мухи і для людини
всі ми – комахи божі прагнем повернення в сад
мрієм про вихід із ночі на світло погожої днини
просто щоб вийти крізь скло на світло погожої днини

я вже не думаю навіть хто за цим всім стоїть
ні в бога ні в чорта давно не запитую де ти
лиш розбиваю безжурно обидва свічада свої
бо пара розбитих дзеркал – то є добра прикмета
пара розбитих дзеркал – повір – то добра прикмета