?

Log in

No account? Create an account

STORE-STONE

січень. 29-е, 2011 | 11:44 pm

stone

— Галло, галло! Всім, хто в ефірі! Куріння викликає імпотенцію! Куріння викликає імпотенцію!
— Прийом, прийом. Імпотенція слухає.
Зі звукового сну
 


Бог дав людині душу зокрема й на те, аби вона могла переживати безліч станів, не пов'язаних безпосередньо з біологією, й іншим біологічним створінням, подібно, недоступних. Чого ж людина найчастіше обмежується відчуваннями, що виходять із суто біологічного потенціалу — голод, страх, лібідо, агресія, ситість etc?

Хімія мозку, звичайно, оздоблює цей небагатий асортимент фірмовим упакуванням із психічних феноменів, однак пригледівшись, розумієш, що за барвистими фантиками пристрастей, емоцій і тзв душевних мук, — все ті ж фантоми тваринного походження. 

А якщо й трапляється поюзати душу, поворушити її рецепторами, розпрямити її мацаки, хвости, кінцівки й крила, розплющити її 333-тє око, наповнити її бездонні легені, увімкнути всі її прилади нічного й денного бачення, всі радари, антени і сенсори, під'єднати всі її порти, відкрити всі її шлюзи, вікна, фітінґи і жерла, запалити всі факели, прожектори, фари, сірники, свічки, ліхтарики, розчинитися в її власному світінні, то це трапляється так рідко, не зі всіма, і так на коротко, що нагадує екскурсію найслухняніших розумників піонерської дружини до райкому партії; екскурсію, влаштовану хворою свідомістю піонервожатого в нападі мескаліново-партійного прозріння; екскурсію, в якій нещасним піонерам показують коридори райкому з рядами масивних дубових речей і терпляче пояснюють, що за цими дверима сидять серйозні дяді, вони зайняті важливими справами, і поки вони зайняті, їм, піонерам нема про що турбуватися, всьо буде донбас, і нєфік вам тут шлятися без діла, пацанчики, ідіть но краще вроки вчить і дєдушку лєніна читать. І піонери, заслинені й заплакані вертаються додому, сякаючись дорогою в червоні «галстуки» й розуміючи, що висоти партійної духовності їм не по рангу, що до партквитка ще дорости треба, а вожатий казав, хто дєдушку лєніна напам'ять не вивчить, того навіть у комсомол не приймуть.

І от спадає з тебе цей корокий екскурсійний прорив у коридори власної душі, сходить, немов морська піна із прибережного каміння, і ти знову мертвієш, висихаєш, лежиш по груди в піску, море відступає все далі, вітер здуває з тебе залишки водоростей, дрібних комах, шматки медуз, навіть піщинки, й ті видуваються із пористого твого тіла а далі — все, навіть чайці нема цікавості задивлятись на твою необжиту поверхню, не кажучи вже про надію, що хтось, колись напише на ній бодай якесь слово.

Коротше: «— Альо-альо, куріння викликає імпотенцію! — Імпотенція слухає!»

Посилання | Прокоментувати {5} |