?

Log in

No account? Create an account

SO LONG SOLO

червень. 23-є, 2010 | 04:17 pm


so long

Так давно не писав про тебе історій, так давно не торкався твоїх літер, цифр. Твої букви без мене зовсім хворі, і у числа твої заглядає люцифер. А, може, все і не так, інакше, може, якраз усе навпаки – це у мене проблеми з інферно, і з satisfaction, і по серцю – шифри, і по кармі – самі голяки. А ти... а ти, певно, пливеш собі повільно повінню, повнею – десь під небом майже – гортанним гирлом своєї ріки. Якось так. Тут у мене дощі. Під балконом по свіжоскошеній гламурній траві бігають чорні шпаки-бєзпрєдєльщики й виловлюють хробаків, які вилазять на дощ. Вдома – ремонт (помста домашніх комах), надворі – оця орнітологічна вітальність, всередині (inside) – прикинь – як у коробці, з якої витягли телевізор: навіть у стилістиці comedy club звернутися до тебе нема як: порожняк і пилюка по кутах. А що ж твоєму місті на пагорбах? Також ллє? Так само вулиці ворушаться біомасою? І на газонах ростуть патрулі? І в намутах руль на рулі. І внутрішня молитва розсипається, ніби спеції по стільниці, а зовнішня стукотить дрібним градом по мета-лопла-стиковому підвіконню, повільно, глухо, dum-dum-dummy. Dummy дама дум. Chan-chan, Buena Vista Social Club Angel Heart – не наш art, камарадо: так довго жити нам не дозволять, ми маємо зіграти вже, і здохнути вже, дайте ж, блядь, мені нарешті ту стіну, в котру я маю в'їбошити свій довбаний Цъ'вйах. Вах-вах. Нах. «Нах!» тепер говориться як «Свят! Свят! Свят!», а як же інакше, коли на зупинці однорукий інвалід побутових воєн блює рожевою кашкою, в якій потім довго вишукує свої рожеві протези (зубні, шановне птаство, зубні) і намагається повернути їх на місце – парадонтоз довкола, парадонтоз, де мої пара тон доз, птахове, де мої пара тон доз із попередньої серії? Ісхизм, сестро, наш гайвей, наш hight, наше ligth, więcej czadu, towarzysze! Czy długo państwo będą tak napierdalaċ, przecież pracuje w domu? Інвалід, курва, вставивши протези (зубні, бляха, рожеві), зашамкотів, зашамкотів – 5-ть бутилок водкі! 5-ть бутилок! Ну ти возьмі 2-вє, ну випєй на работє! Но 5-ть! 5-ть бутилок! Душа безпосередньо пов'язана з тілом, а дух – за посередництвом душі – з усіляким іншим езотеричним астралом, хоча є пункти в тілі, в центральній нервовій системі, зокрема, де дух безпосередньо конектиться з тілом, наприклад, у пінеальній залозі, в основі головного мозку. Для того, щоб єдність людини здійснювалася повсякчас, людині, крім ієрархії, необхідні також і гармонія всіх тримерів, тобто духу, душі і тіла, гармонія всередині кожного тримеру, і відсутність тремору, сестро, тотальна відсутність тремору. Крім гармонії маргіналій дехто прагне симфонії сил, синергії. Для єдності тіла, що складається з численних клітин, з яких кожна є монадою, необхідна ще кореляція частин організму. Хоча дух, душа і тіло взаємопроникні, проте не повинно бути місця в природному стані, де сили змішувалися б, чи поглиналися одна одною. Такий систатичний закон, що за ним кожна іпостасна сила береже своє життя і свою індивідуальність. А поглинання однієї сили іншою становить безпосереднє завдання бога йоги сєрьоги і є глибоко прихованою тенденцією всього індуїзму: розчинення всього і всіх у божестві убожества, припинення будь-якого життя й буття як такого, з поглинанням самого божества убожества Абсолютним Ніщо, сиріч рікою Урал. Цій рожевій боллівудській блювоті протистоїть юдео-християнський Логос Талібану, що дає всім-і-всім життя, і ні в кого життя не відбирає, коротше, едерлезі, сестро, суцільне едерлезі, і не припиняться розмови злив, і не розійдуться хмари гроз, допоки оце чмо на передостанній зупинці не виригає всі свої протези, зуби дракона і черешневі кісточки апдайка, seven up, don't give up, дай-ка, брат, закуріть, прынцесса, прынцесса, водка кончілась, жинка ушла, ні-і-п-п-падєцкі, а ватвєткє зайка-зоїнька, камуфляжна зозулька, пляжна beach, оонівська болонка, дівчинка-off, 1oof баксів на місяць – 1oof баксів на сонце – долоньки човником, ловить дощик – жертва TV-screen – долоньки човником, носик хоботочком, крильця – вісімкою, блін, ой, багато ж вас навчилося балетну вісімку крутити, pritty, pritty, тільки логотип безконечного гайвею не кожному лягає, і на вісімку потрібні чотири долоні, і чотири руки на всі сторони світу, професійний пульт, перехідники, примочки, джойстик, joy-stix, crucify my fly, едерлезі, fuck me baby, don't fuck with me, fuck up your face, і ріки бабилонські затоплюють пивниці, канали, катакомби – метеорологи вкотре перечиталися беккета – і починається бенкет, і вигорає троянда з маминого куща, і википає ройбуш, і кисне молоко, і проступає жирний піт на шматках бринзи, і жовкнуть від непроглядності прогнозів стебла канарника, мутніє ладан... А! (stop) о! послухай! послухай! look at me! look! (spoko... p.s. oko) навіть не знаю, як запитати... просто скажи... Який. У тебе. Колір. Очей. Правда. Напиши. Такий проїзд. Такий приїзд. United colour. «Де незабудки, Юра? Забув». Ну все, здається. So long falseness. Solo, коло. Колір твоїх очей який? Чиї в тебе очі? (І чи є в тебе очі?)

Посилання | Прокоментувати {4} |