?

Log in

No account? Create an account

ТУЛИВО

лютий. 19-е, 2010 | 01:04 pm

притул

«До дверей не притулятися,» — тулить-радить радiоголос,
нiби вiд цих дверей нiчого притульнiшого в свiтi нема.

A я хитаюсь,
я хвилююсь,
я прихиляюся до всього, що притулок обiцяє,
навiть якщо воно хирляве,
тонше за волос,
i сипеться з нього зима.

Бо а i як ти дуб або стiл, одне слово, — дубовий тейбл,
до тебе завжди можна прихилитися бодай чолом
(узявши голову у руки, подивувавшись апостолу й те де).
I буде збережено модус i стиль,
слова перетворяться в лейбл,
i апостол пройде переснiженим полем
перейде, обiйде, вiдiйде у формат PSD.

i якщо вже кохатись, то притулятись,
i якщо вже кататись, то тiльки в метро,
i якщо ховатися, то лиш у сітях ситуацiй.
А як і стрибати — то в вiкна,
           виходити — в дверi,
           злiтати — на трон.

«Не тулiться», — гне своє радiогага.
А я не гнуся. Я пруся. I пруся за двох.
Тут немає зупинки, Тут шара i шняга.
Chill out. Get out. Fuck off.

Посилання | Прокоментувати {7} |