?

Log in

No account? Create an account

КАНОНІЗАЦІЯ·R

квітень. 16-е, 2009 | 09:42 am



віН близько, близько — я грішний, грішний
віН усе бачить, усе прощає, я грішний подвійно, double beat, бо в гріху найважливіше — пульсації: людське серце б’ється, допоки пульсує гріх
гріх близько, близько — мене нема
вчора образив сина, кажу йомУ: прости, а перед сином я вибачуся
перед сином вибачився, питаю йогО: простив?
мовчить, не має чого прощати
немає мого прощати?
віН близько, близько — я світлий, світлий
убив комара — бац! і батько мені вмер — так швидко відновлюється йогО справедливість
і так це працює

всяко бувало: я марнував-марнував, марно тратив і марно славив, лихославив і лихословив, але й заробив без міри: якось глянь — а довкола стільки халяви і вічної прухи! по суті — всюди халява і вічна пруха, бо і так це працює, я знаю, я інженер
бачив я одного інженера: все життя від гріха погляд відвертав, блуд його не чіпався, бруд він по кутках ногою розпихав, попри суспільні інститути ходив виструнчившись, себто зіщулившись, кожному картузові паспорт для перевірки тицяв; так от це мужик потім ніяк вмерти не міг, бо через очі широко заплющені він гріха за все життя так і не побачив (навіть у кіно долонькою прикривався), і організм його баланси звести не міг: душа-шо-кристал, а розхід лайна через цю душу зашкалює
і так це працює

іншого мужика знав: той, блін, жодної спокуси не оминув, і жодного кайфу не зламав (ні собі, ні іншим, що банально, але суттєво), а потім — гоп! і не відомо, за які заслуги дано було йому побачити полуничні поля 4ever, і узрів він халяву, і почав її у наш світ тягати, і на шару роздавати — їв я його полуницю: реальна фірма, беспести
пес його знає, і так це працює

недавно йду, чую: віН близько-близько, я грішний-грішний
я грішний? грішний? — питаю
мовчить, сміється, і я сміюся:
віН близько, близько, я — святий

людських душ я спокусив немало, людських тіл з десяток
мільйони комах на моєму рахунку, я мільйонер
тисячі звірят і рослин стільки, що могли б укласти цілісну екосистему
скільки це коштує? — питаю йогО
німує — нема в ньогО цін: усе безцінне, тобто безкоштовне, тобто халявне
ти йомУ содомію вольну або невольну, віН — саломеї танець чудесний
ти йомУ отцеубивство і синолюбство, віН тобі — слину гіркого прозріння, повен рот терпкої слини, повні ніздрі кущів вогняних, по вуха — чистого розуму

критика недоречна: і так це працює теж

колись у мене не було числа
були імена, талісмани, фєнєчки, обереги, а номерологію я чомусь проїхав
потім, з роками, якимось бічним статистичним зором зауважив, що найчастіше моїй приватній арифметиці сприяють цифри 3 і 1
пригледівшись уважніше, я виокремив число «31» і, за канонами Ургана Джамбона Тулку XVII-го закономірно вирішив, що число це слід тримати в суворій таємниці, а оберненої до нього 13-ки — уникати, як вогню
далі пішли вираховування прихильних і ворожих комбінацій у номерах авт, телефонів, банківських рахунках тощо — увесь цей обивательський джез
як інженер я не обмежився простими арифметичними діями: в хід було пущено логарифми, інтеграли та інші витребеньки, математика перетворювалася на магію — кубічний корінь розчленовував безпосередньо трійцю, теорія ймовірності відгадувала таємниці таро, векторна алгебра намагалася встановити кут нахилу божого промислу стосовно осі світу... я потроху робився параноїком, від остаточного звиродніння врятувало просте спостереження: ні фіга фатального число «13» мені не несе
звісно, це якийсь інший, даруйте, дискурс, можливо, дзеркальний щодо мене, можливо — чужий, але однозначно не ворожий: я навіть вступив на пробу в статево-інтелектуальний контакт із кількома представниками/цями 13-ки, і що? — ми розійшлись, як в оці скалки, не покалічивши одне одного; я почав вважати дружніми будь-які комбінації 3-ки та 1-ці, що значно розширило ареали прихильних номерів (створивши в моїй числівності подобу варшавського блоку і значно зміцнивши самовпевненість — я навіть робив несанкціоновані спроби проповідувати, без особливого, щоправда, успіху), все йшло нормально, але в мені розплодилися глисти сумнівів: я хоч і не заглиблювався більше в нетрі вищої математики (ліберальне поводження з 3 та 1 дозволяло третину всіх зустрічних чисел проінтерпретувати як «свої» простими арифметичними діями), та власне, це спрощення, цей попуск уже видавався мені недостатнім — ліберальності завжди замало, людина прагне розгледіти нутрощі всіх табу, а це можливо лише за гранню абсолютної свободи...
...так от, мені не вдавалося здобути більшу свободу, оперуючи лише 3-кою та 1-цею, я кинувся опановувати всі астрології світу, всі доступні кабалістичні методи, всі операційні системи, всі способи ліку й лікування...
...правда, яка завжди відкрито лежала на поверхні, попервах шокувала — з'ясувалося, що моїми числами відпочатку були 6, 7, і 8! — а це означало, що я просунувся значно далі, ніж думав: я переступив не лише 3-ку з 4-кою, але й фатальне «5», на якому заламалося чимало сталкерів; але найважливіше, що суцвіття «6-7-8» (яке розкрилося із зав'язі «3», що своєю чергою проросло з твердого кореневища «1») в сумі давало таку неймовірну кількість комбінацій, що нещасливих чисел для мене просто не залишалося!

і це все, що я знаю про війну у в'єтнамі

воістину:
віН світлий-світлий, я зовсім темний
віН близько-близько, і я неподалік

Посилання | Прокоментувати {9} |