?

Log in

No account? Create an account

пів-на-пів

« previous entry | next entry »
травень. 5-е, 2014 | 05:33 pm

пів-на-пів

пів життя вчишся жити
пів життя – помирати
а живеш і вмираєш невідомо як
висіваєш дітей – виростають солдати
і ідуть убивати за червоний мак
висіваєш вірші – проростають марші
прокладаєш стежку а вона – межа
страшно бути юним сумно бути старшим
і в усьому першим впізнавати жах
пів життя – на мутки
пів життя – на терки
а в сухому залишку – трепетне ніщо
як уста торкались солоно і терпко
як обійми рвались наче свіжий шов
не було нас вічно і не буде стільки ж
вся оця двіжуха – миті марнота
це було б трагічно та сміються вірші
у налиті кров'ю макові уста
бо й межа як стежка поросте травою
бо й тіла зотліють у золі пожеж
та ніщо не зникне бо ніщо – з тобою
і воно – назáвжди і воно – без меж

Посилання | Прокоментувати |

Comments {6}

LiveJournal

пів-на-пів

from: livejournal
date: травень. 5-е, 2014 03:21 pm (UTC)
Посилання

Користувач curly_xena посилається на ваш запис з пів-на-пів пишучи: [...] Originally posted by at пів-на-пів [...]

Відповісти | Гілка